Проблеми визначення особи, яка має відшкодувати шкоду завдану її працівником на підставі договору аутстафінгу

Я здійснюю представництво інтересів відповідачів у декількох справах щодо стягнення шкоди спричиненої внаслідок ДТП. Особливістю цих справ є те, що водії перебували в трудових відносинах з однією юридичною особою, а під час скоєння ДТП виконували завдання іншої юридичної особи на підставі договору про надання послуг з надання працівників (договору аутстафінгу). Виникає питання яка саме юридична особа несе відповідальність за працівника: аутстафер чи замовник.

У справі № 629/3365/20 суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Мицик С.А. дійшла до висновку, що відповідальною за шкоду заподіяну працівником є саме юридична особа аутстафер. В своєму рішенні суддя зазначила, що водій на момент ДТП перебував у трудових відносинах з аутстафером, та на підставі договору про надання послуг з надання працівників, укладеного між замовником і аутстафером та наказу директора замовника про закріплення за водієм транспортного засобу, керував вищевказаним транспортним засобом на відповідній правовій підставі, відтак суд вважає, що позовні вимоги позивачки до аутстафера підлягають частковому задоволенню. Слід зазначити, що власником транспортного засобу була третя юридична особа, яка передала його замовнику на підставі договору оренди. Відповідно саме замовник на момент вчинення ДТП був володільцем транспортного засобу.

Протилежна позиція викладена у постанові Житомирського апеляційного суду у справі №272/855/19. Позов було заявлено до юридичної особи_1 (власника транспортного засобу — орендодавець), яка передала його на підставі договору оренди юридичній особі_2 (орендар та замовник), а також до юридичної особи_3 (аутстафера), яка на підставі договору про надання послуг з надання працівників надала юридичній особі_2 (замовник та орендар) водія, який скоїв ДТП. Суд першої інстанції частково задовольнив позов та зобов’язав юридичну особу_1 та юридичну особу_3 відшкодувати шкоду завдану позивачу від ДТП. Апеляційний суд задовольнив мою апеляційну скаргу, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив позивачу у задоволені позовних вимог з огляду на наступне. Згідно копії договору про надання послуг з надання працівників, юридична особа_3 (аутстафер) надало в розпорядження юридична особа_2 (замвоник) своїх працівників необхідної кваліфікації. Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області водій на момент скоєння ДТП на підставі шляхового листа та товарно-транспортної накладної виконував трудові завдання юридичної особи_2 (замовника). Враховуючи характер правовідносин між водієм з юридичною особою_2 в інтересах якої він діяв, правовий статус юридичної особи_2  — орендар автомобіля, тобто на момент ДТП — володільця вказаного транспортного засобу, суд дійшов вірного висновку, що заподіяна водієм шкода повинна бути відшкодована саме юридичної особою_2.

На мою думку, саме замовник, як сторона договору аутстафінгу, є належним відповідачем за позовом про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП водієм, який виконував його завдання із перевезення. Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Відповідно для покладення на юридичну особу цивільної відповідальності не достатньо лише факту перебування працівника у трудових відносинах із нею, обов’язковою умовою також є виконання працівником трудових обов’язків під час заподіяння шкоди. З огляду на зазначене, аутстафер не може бути особою відповідальною за шкоду завдану її працівником.